НАША ІСТОРІЯ

Історію українського хору бандуристів можна простежити безпосередньо до 12-го археологічного конгресу в Харкові, Україна, в 1902 р. Саме тут Гнат Хоткевич, письменник, етнограф та композитор, вперше створив оркестр бандуристів. Він стимулював відновлений інтерес і значний ріст популярності бандури на початку 20 століття, і аматорські ансамблі бандуристів швидко формувалися по всій країні.

1902_Conference.jpeg

Кобзарі на 12-му Ахеологічному конгресі в Харкові в 1902 р. Фото: Wikimedia Commons.

UBC1918_Живіструни_73.jpg

Київський хор «Кобзар» у 1918 році.

Перший Київська ансамбль бандуристів сформувався в 1918 р. підчас короткого періоду незалежності України. Під керівництвом віртуоза бандуриста Василя Ємця спочатку ансамбль налічував 8 учасників. Володимир Кабачок створив ще один такий ансамбль у Полтаві, у 1925 році.

Середина 20-х років ознаменувалася періодом відродження українського мистецтва та культури, і Ансамбль перетворився на професійну гастрольну трупу. Хор "Кобзар" був реорганізований у грудні 1923 року в Київську бандуристську капелу. З часом багатогранність бандури та ансамблю зросла, щоб прийняти як народні, так і класичні форми.

yearbook_1920_1950_1934.jpg

Полтавський бандурист Капелле, 1925 р. Фото: Архів УБК.

Історія Ансамблю швидко переросла в бурхливу. Ідеали бандуриста - віра, правда, свобода та людська гідність, проголошені піснею, - загрожували новоствореному Радянському Союзу. За правління Йосипа Сталіна митців та інтелектуалів арештовували, заслали або стратили, намагаючись викорінити кожен залишок української культури.

Вгорі: Державний зразковий ("Зразкова") бандурист Капелла в 1937 році. Фото: Архів УБК.

 

Багатьох диригентів, учасників ансамблю та сліпих бандуристів-менеджерів звинуватили у спокушанні населення до патріотизму і стратили. У 1935 р. Решта членів були змушені реорганізуватися в Державну бандуристичну капелу Української РСР ( вгорі ). Гната Хоткевича стратили у 1938 році у Харкові, а його композиції були заборонені по всьому Радянському Союзу.

У наступні роки Ансамбль експлуатувався і переслідувався як Радами, так і нацистами. Лише в 1949 р. За сприяння союзних сил багато хто з Ансамблю емігрували з таборів біженців до США. UBC створив нове житло в Детройті, штат Мічиган.

U

1942_UBC in Germany.jpg

UBC в 1948 р. Фото: Архів UBC.

Свобода була великим благословенням, але вона не позбавлена ​​труднощів. Більшість членів Церкви, щоб підтримувати свої сім'ї, повинні були засвоїти нові навички, які часто не були пов'язані з їхніми музичними здібностями та досвідом. Приблизно 90 відсотків приєдналися до робочої сили автомобільної промисловості Детройта. Однак це не завадило бандуристам розпочати серію концертів на новоприйнятій батьківщині. Український хор бандуристів відродився.

Незважаючи на ці труднощі на новій землі, український хор бандуристів брав участь у концертних гастролях по всій Північній Америці. У 1958 році "Хор" розпочав тріумфальне концертне турне по всій Західній Європі. Ансамбль виступав в Англії, Франції, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Бельгії та Нідерландах, при цьому заслуживши визнання критиків у провідних газетах. Після повернення Ансамбль продовжив свою місію ділитися красою бандури з північноамериканською аудиторією.

Протягом 1960-х та 1970-х років ансамбль випустив ще багато записів, продовжував виступати з концертами та гастролювати в Австралії в 1980 році. Наприкінці 1970-х та 1980-х років хор також зростав, оскільки він почав спонсорувати семінари бандури та літні музичні табори.

HK_Portrait_Source.jpg

Григорій Китастий, (1907-1984, ліворуч), багаторічний диригент Ансамблю, був рушійною силою для відновлення українського хорового та бандурного мистецтва в Північній Америці. Свого часу вважався легендою, цей композитор, диригент, виконавець і викладач був прикладом для наслідування та натхнення для молодих бандуристів. Він продовжив спадщину бандуриста і сприяв мистецтву бандури у вільному світі.

Сьогодні більшість учасників Ансамблю становлять американці та канадці 2-го та 3-го поколінь. Укріплений цілим новим поколінням молодих музикантів, "Хор" більше 50 років захоплює глядачів у великих концертних залах США, Канади, Європи, Австралії та України.

У червні 1991 року під керівництвом Володимира Колесника Ансамбль завершив тріумфальне історичне турне на 14 міст по великих містах України. Вистави, що охоплювали традиційні балади та інструменталі, були сприйняті з великим ентузіазмом та захопленими відгуками, особливо в районах України, де національна свідомість була найбільш неактивна.

Як данину його ролі у збереженні та увічненні спадщини української музики, Ансамбль був обраний Радою Міністрів України лауреатом Української державної премії імені Тараса Шевченка, найвищої нагороди, яку можна присудити за високий внесок у мистецтв. Ансамбль знову повернувся в Україну в 1994 році, гастролюючи по русифікованих регіонах півдня України та Криму.

Під керівництвом художнього керівника та диригента Олега Махлея UBC відсвяткував своє 50-річчя у Північній Америці в 1999 році. Навесні 2001 року UBC представив серію концертів духовної музики різним громадам Північної Америки. Повернувшись до України з третім візитом у серпні 2001 р., Ансамбль мав честь представляти США у Києві під час святкування 10-ї річниці Незалежності України. Вистави були представлені в різних місцях Києва, включаючи Концертний палац України та Резиденцію Посла США.

Після 45-річного перерви UBC повернувся до Західної Європи в 2003 році з низкою концертів в Англії, Франції, Німеччині та Австрії. Однією з багатьох визначних пам'яток екскурсії став концерт у знаменитому соборі Паризької Богоматері.

З 2008 по 2009 рік UBC працював під керівництвом Адріана Брайттана. Протягом свого терміну на посаді художнього керівника та диригента пан Брайттан ввів інноваційні композиції до великого репертуару Українського хору бандуристів.

У 2010 році маестро Богдан Герявенко був обраний художнім керівником та диригентом Українського хору бандуристів. За два роки роботи в UBC маестро Герявенко очолив ансамбль у відповідь на всесвітньо відомий Стратфордський літній музичний фестиваль. Крім того, він провів західноканадську серію концертів 2011 року та керував UBC для 50-річчя концерту Української Католицької Єпархії Святого Миколая в Чикаго, де брав участь Блаженніший Святослав. Також у жовтні 2011 року Маестро провів бенефіс-концерт для Програми вивчення української мови в Університеті Пітсбурга.

1 серпня 2012 року Олег Махлей повернувся до хору бандуристів «Україна» як художній керівник та диригент.

Галерея: До 1935 року

1902 - Кобзарі на 12-й Археологічній конференції, Харків, Україна

Ідентичності музикантів, подані Філаретом Колессою в « Українських думах» , опубліковані у Львові в 1920 р., Документ надано люб’язно надано KytastyFoundation.org .

1902_Conference.jpeg

Верхній ряд зліва: 1. Невідомий музикант. 2. Арсен Остапенко ("Мова"), кобзар із села Деркачів поблизу Харкова. 3. Іван Остапенко (брат Арсена). 4. Самсон Веселий, лірник.

Середній ряд зліва: 1. Іван Зозуля, лірник із Великої Данилівки, Харківська область. 2. Петро Древченко, кобзар фрмо Залютин під Харковом. 3. Терешко Пархоменко, кобзар з Бурківки Чернігівської області. 4. Гнат Хоткевич, організатор кобзарської конференції. 5. Михайло Кравченко, кобзар із Великого Сорочинця, Миргородський район, Полтавська область. 6. Павло Гащенко, кобзар з Харківщини. 7. Ларіон. Невідомий лірник.

Нижній ряд зліва: Павло Кисіль, провідник ("Поводатор" або "Поводир") Древченка. 2. Іван Нетеса, кобзар зі Старого Мерчкава, Вальки. р-ну Харківської обл. Іван Кучуренко з Мурафів Богодухівського району Харківської області.

Kobzarensemble1908.jpg

1908 - Студентський ансамбль бандуристів у маєтку Домонтовичів.

Зліва: 1. Кашуба Марко Пилипович (1875—1934), 2. Копань Григорій Якович (1890—1937) 3. Панченко Федір Петрович, (без бандури) 4) Сидить Потапенко Василь Василєвич, 5) Яценко в капелюсі 6) Войцех Григорій Євтихович (1877—1937)

UBC1918_Живіструни_73.jpg

1925 - Київська капела бандуристів

Художній керівник:

Василь Ємець

Члени, не в порядку: Теліга, Григорій Андрійчик, Федір Панченко, Яків Цебренко, Сава Діброва, Григорій Копан, Андрій Слідюк

Kyiv1925_1500x1110_sepia.jpg

1925 - Київська капела бандуристів

1925 або 1928 - Київська капела в Каневі, Україна

Kyivcap_1928.jpg

1927 - Полтавський бандурист «Капела»

4__UBC_1925_PoltavaKapelia_Kabachok_Huri

Джерело фото: Архів UBC.

Перший ряд: Андрій Кононенко, Григорій Назаренко, Йосип Панасенко, Володимир Кабачок - диригент, Яків Кладовий, Данило Піка.

Другий ряд: Яків Протопопів, Юрко Колесник, Павло Міняйло, Олесь Булдовський, Сергій Міняйло.

yearbook_1920_1950_1934.jpg

1934 — Капела Бандуристів Київської Филярмонії, перед його об'єднання з Київським та Полтавським ансамблями для формування Державної зразкової капели бандуристів. Фото: Архів UBC.

Перший ряд: О. Костецький, Микола Михайлов - Художній керівник, А. Андрійчук, О. Аров, Т. Півко (лише член, який врешті не був страчений або зник Радянським Союзом)

Другий ряд: І. Цибулів, А Федько, О. Шлейк, Василь Похил, Олексій Дзюбенко.

Kyiv Kapelle
Kyiv Kapelle

Caption as hand-written on the back of the photo, in English: Bandurists Chorus of Kiew Ukraine. 9.29.1933. First Row: Kostecky (tortured to death by NKVD), Mychajliw (conductor, died enigmatically in Middle Asia in 1936), Andrijczyk (sent away to Siberia and tortured to death), Arow (manager), T. Pivko (present member of Bandurists in Detroit). Second Row: Cybuliw (sent away to Siberia and tortured to death), Fedjko (" "), Shlejuk (" "), Pochyl (" "), Dzjubenko (" ").

press to zoom
Prague School
Prague School

press to zoom
Volodymyr Kabachok
Volodymyr Kabachok

Conductor, Poltava Bandurist Kapelle. This photo, most likely from the 1920s, is in the UBC Archives.

press to zoom
Kyiv Kapelle
Kyiv Kapelle

Caption as hand-written on the back of the photo, in English: Bandurists Chorus of Kiew Ukraine. 9.29.1933. First Row: Kostecky (tortured to death by NKVD), Mychajliw (conductor, died enigmatically in Middle Asia in 1936), Andrijczyk (sent away to Siberia and tortured to death), Arow (manager), T. Pivko (present member of Bandurists in Detroit). Second Row: Cybuliw (sent away to Siberia and tortured to death), Fedjko (" "), Shlejuk (" "), Pochyl (" "), Dzjubenko (" ").

press to zoom
1/4

Капела штату (1935–1941)

1930s_Kyiv Kapelia Poster.jpg

1935/6 - концертний плакат

Архів UBC

Цей плакат рекламував виступ українського державного зразкового бандуриста Капелли на чолі з Миколою Михайловим. Помер Михайлов в 1936 році в Ташкенті під час гастролей Капелле по Середній Азії.

Наприкінці 1930-х років адміністратор ансамблю мав передбачуване прізвище "Недоля" або "Не доля". Його ім’я видно внизу праворуч на плакаті.

З цього ансамблю лише одиниці пробилися на свободу, серед них Назаренко, Китасті, Міняйло та Панасенко.

Baku
Baku

State Kapella in Baku, Azerbaijan, in 1936. Photo: UBC Archive.

press to zoom
At the train station
At the train station

Waiting for a train on August 11, 1938, in Armavir, Kuban (a heavily-Ukrainian region of what is now Russia). Photo: UBC Archive.

press to zoom
Tashkent, Uzbekistan
Tashkent, Uzbekistan

Relaxing in Tashkent on June 6, 1936. Note that this is the same stop on tour at which Mykola Mykhailov, the Artistic Director, died under mysterious circumstances. Photo: Pivko papers, UBC Archives.

press to zoom
Baku
Baku

State Kapella in Baku, Azerbaijan, in 1936. Photo: UBC Archive.

press to zoom
1/5

Війна (1941–1945)

On Tour: Hamburg
On Tour: Hamburg

Hamburg Germany, November 23, 1942. Photo: UBC Archives.

press to zoom
Photo
Photo

Photo from Panasenko Papers, UBC Archives.

press to zoom
Lviv 1943
Lviv 1943

Rehearsing before a concert in Lviv, Ukraine, 1943. From left: Mykola Liskiwsky, Petro Kytasty, Ivan Kytasty, Yenhen Ciura, and _ Panasenko. Photo: UBC Archives, Panasenko papers.

press to zoom
On Tour: Hamburg
On Tour: Hamburg

Hamburg Germany, November 23, 1942. Photo: UBC Archives.

press to zoom
1/5

Нарешті вільний (1945–)

UBC_1945_Bozhyk.jpeg

1945 - український хор бандуристів

Німеччина

Художній керівник:

Володимир Божик

yearbook_1920_1950_1946.jpg

1946 - український хор бандуристів

Інгольштадт, Німеччина

Художні керівники:

Володимир Божик та Григорій Китастий

Перший ряд
Микола Лісківський, Тимофій Півко, Іван Китастий, Петро Потапенко , Володимир Божик , Григорій Китастий , Йосип Панасенко, Стефан Ганушевський, Євген Цюра, Михайло Шрубович.

 

Другий ряд
Микола Самокишин, Дмитро Черненко, Павло Міняйло, Роман Степаняк, Гаврило Махиня, Дмитро Поторока, Павло Талан, Іван Стецик, Юліан Духнич, Микола Приплис.

 

Третій ряд
Любомир Лампіка, Михайло Мінський, Іван Самокишин, Федір Погорілий, Петро Мотуз, Володимир Тисовський, Володимир Поліщук, Іван Олешко, Олександр Дейнека.

1949 - Український хор бандуристів

Регенсбурзький табір переселенців, Німеччина

UBC_1948_Regensberg_ML1_edited.jpg
yearbook_1920_1950_1949.jpg

1949 - Український хор бандуристів

Детройт, штат Мічиган, США

Художній керівник:

Григорій Китастий

Перший ряд
Микола Лісківський, Сергій Григоренко, Іван Китастий, Григорій Китастий , Йосип Панасенко, Петро Китастий, Петро Гончаренко.

Другий ряд
Павло Мініайло, Петро Садовий, Володимир Тисовський, Федір Погорілий, Олександр Садовий, Дмитро Любанський, Данило Кравченко.

Третій ряд
Августин Малкович, Зенон Мяхкий, Тарас Лозинський, Петро Мотуз, Ніл Рева, Гаврило Махиня, Михайло Шрубович, Євген Цюра.

Внизу: UBC у своєму першому американському турі у 1949–1950 роках